Digest 2026

Stargazery - Carnival Puppeteers (2025)

Ось про кого я не думав, що мені колись сподобається, так це про четвертий альбом фінських хеві-металістів Stargazery, яких я завжди вважав справжніми посередностями. Грали і звучали вони завжди добре, але не було у них, скажімо так, божої іскри в композиторському плані. Але і на старуху буває проруха, і ось уже новий альбом фінів виявляється куди сильнішим за попередні роботи! Нехай фіни і не видають якихось відчутних хітів, але вся їхня робота сильна і міцна, а акомпануючий склад з досвідчених музикантів Altaria і Burning Point ще й підкріплює це все добротним виконанням. Типовий фінський хеві заміс з усього фінського і хорошого типу Tarot і Stratovarius, та й тих же молодих Altaria і Burning Point. Таке добро можна і послухати! 

Venger - Times Of Legend (2026)

Проект гітариста англійських ветеранів хеві металу Saxon, Дуга Скарратта, заснований в 2024 році. До Saxon музика не має абсолютно ніякого відношення, за винятком того, що це класичний хеві-метал. А ось за рахунок вокаліста, дуже схожого на Томаса Реттке, група нагадує раніше творчість німецьких ветеранів хеві-металу Heaven's Gate. Сильний і міцний альбом на світовому рівні з парою супер хітів. Такі хіти як прогресивна балада "Crystal Gazer" в дусі класики року 70-х просто розчавлює душевністю, а епічний хеві-метал номер "Impaler Of Souls" добиває драматизмом. Несподіваний проект, звичайно. Дуже сподіваюся на його продовження!! Це справжнє відкриття на хеві-метал сцені!!! Ставлю 5/5!!! І абсолютно заслужено!!!

Darlament Norvadian - Into Cold Darkness (2025)

Класичний скандинавський блек метал аля Dissection із сирим шармом та атмосферними клавішними/акустичними вставками. Незважаючи на просатанинську обкладинку, музика досить душевна та атмосферна для блеку. 

Heavy Metal Археологія 

Є багато чого на світі, друже Гораціо, що й не снилося нашим мудрецям. Ще один абсолютно незнайомий мені досі проект підкинув інтернет....

IMPERATORE — це хеві-метал-проект, заснований словенським оперним тенором і гітаристом Зораном Цунджаком. Зоран грає все, що тільки йому спаде на думку, і на всіх трьох альбомах можна натрапити як на запальний оперний симфо-пауер в дусі Rhapsody, так і на справжній готик-метал в стилі HIM та інших героїв love metal сцени. Тут же є і альтернативний метал на кшталт Three Days Grays, і відверті поп-роки в стилі Bon Jovi. Я навіть не знав, що одна група може грати відразу всі ці стилі і ще й бути хорошою в цьому. Відмінна техніка, відмінний запис, та й вокал дійсно сильний і дуже варіативний. Відразу видно, що людина дуже різнобічна, а її вміння вжитися в будь-який із зазначених стилів, просто вражає! Всі три альбоми слухаються на ура! Чого і вам бажаю!!!

Inception - The Price Of Sins (2025)

Другий альбом хеві-метал групи Inception з Коста-Ріки, яка перебуває під тотальним враженням від Мейдена і сольних альбомів Брюса Дікінсона. Причому, ломову дозу цих впливів надає саме вокаліст. І він чортезно хороший, хоча міг би бути ще кращим. Андерграундність виконання і звучання цього колективу, звичайно, зашкалює за всі можливі межі, але таланту складати міцні і душевні пісні їм теж не позичати. Звичайно, це музика виключно для фанатів Діви, але вона їм однозначно сподобається! 

Kob - When The Axes Fall (2025)

Французька група, яка існує ще з 1976 року під маркою Wotan. Під маркою Коb це її 4-й альбом. Звучить і зіграно, і озвучено досить андеграундно, звичайно, але мелодії в дусі Мейден хороші, як і відверті реверанси вокаліста в бік Брюса Дікінсона. Слухаю не без збоченого задоволення як дай хард фанат Діви

Walls of Babylon -  Aeons Apart (2026)

Четвертий альбом італійських хеві-металістів, що існують з 2012 року. Звідки вони всі беруться? Я навіть назви такої не чув!!! І знову убога і відверто згенерована обкладинка. І знову посередній вокал, про який не згадаєш після вимкнення музики. А ось музика тут так! Хлопці досить гармонійно і потужно пилять, і по них взагалі не скажеш, що італійці, скоріше нагадують шведсько-німецький пауер. Майстерно і добротно грають, багато душевних і мелодійних гітар, та й приспівів вистачає сильних, але такого нудного вокаліста гнати в заший. І це коли всякі генії пауер метал вокалу типу Деніеля Хеймана і Олафа Хаера десь на дні... ех...

4/5

Jester Majesty - Infinite Measure, Finite Existence (2025)

Дебютний альбом молодої італійської Progressive Thrash Metal команди Jester Majesty (з 2024 р.), на Bandcamp якої написано абсолютно відкрито і вірно: для фанатів Control Denied, Death, Psychotic Waltz, Mekong Delta, Watchtower. Ні додати, ні відняти. Дійсно класичний прог Пауер Треш - цілком. Все дуже якісно зіграно і записано, хороший вокал. До інфлюенцій особисто я б ще однозначно додав Nevermore. Загалом, розумний реліз для любителів технічного і мелодійного рубилова!!!

Midnight Driver - Dance of the Undead (2025)

Дебютний альбом інтернаціонального колективу за участю шведського гітариста Джиммі Хедлунда з Falconer. Але Falconer тут і не пахне. Та й взагалі все це дуже сильно пахне штучним інтелектом в плані відверто згенерованої обкладинки і абсолютно убогого звучання. АЛЕ!!! Мелодії тут однозначно живі, як і досить гм... середні вокалісти. Але мелодії вогнище!! Уявіть собі тільки суміш диско-металу з Battle Beast/Beast In Black і традиційного німецького хеві-пауера під Edguy/Avantasia! Хороша студія зробила б з цього проекту справжню бомбу!!! Дуже добре!!!

Flesh - Feeding Frenzy (2025)

Другий альбом хорватських хеві-металістів Flesh (з 2013 р.) добре починається з бадьорого альтернативного хард-н-хеві "Seasons", а потім хто в ліс, хто по дрова - то хардець наярюють, то найжорстокіший тру хеві на межі трешу під Manowar. Найкраще вийшла мелодійна металева пісенька "King of Sorrow", з урахуванням вокаліста, що нагадує Мета Сіннера, яка нагадала і за музикою пізній Sinner/Primal Fear. Аналогів цій пісні за успішністю на альбомі, на жаль, більше немає. Причому, зіграно і озвучено все дуже навіть добре. Але що з них взяти? Хорвати...

Star.gate - The Moment of a Lifetime (2025)

Вже 7-й!!!! альбом грецького гурту Star.gate "The Moment of a Lifetime" відмінно "зайшов", нагадавши собою такий собі м'який симфо-прог-пауер у дусі Vanishing Point, Royal Hunt і Serenity. Ніякої агресії чи жорстокості, все максимально лайтово, м'яко і душевно, але й досить потужно і професійно. Вокал досить приємний і чудово пасує до музики, місцями нагадуючи Йоакіма Канса. Загалом, ця річ точно потрапить до мого плеєра на довгі роки!!