W.A.S.P. — Helldorado (1999)
На альбомі «Helldorado» американських ветеранів хеві-металу W.A.S.P. повернувся оригінальний гітарист Кріс Холмс. Це давало надію на повернення групи до своїх витоків і потужне творче відродження. Однак очікування не виправдалися повною мірою. «Helldorado» не став тріумфальним камбеком і не підняв гурт на новий рівень, навіть за участі Холмса.
Альбом витриманий у дусі важкого, брутального рок-н-ролу, що нагадує ранній Motörhead. Звук вийшов досить одноманітним. Голос Блекі Лоулесса, хоч і не втратив своєї впізнаваної харизми та агресивної енергії, звучить надто сиро, часто «на одній ноті» і досить брудно. Проте врятували альбом фірмові вокальні мелодії. Вони залишаються характерними саме для W.A.S.P. і містять чимало сильних, хукових моментів. Завдяки цьому «Helldorado» не став провалом. Попри певну сирість і недопрацьованість матеріалу, в ньому вистачає драйву та справжніх перлин: запальна «Don’t Cry (Just Suck)», енергійні «Helldorado», «Dirty Balls» і «Hot Rods to Hell», а також більш атмосферні та розмірені «Damnation Angels» і «High on the Flames».
W.A.S.P. намагалися записати відверто рок-н-рольний альбом, але час для такого експерименту виявився не надто вдалим. Рок-н-рольна стихія ще не органічно поєднувалася з їхнім хеві-металевим підґрунтям. Згодом Лоулесс успішно інтегрував цю енергію в звучання гурту, що особливо помітно вже на наступному альбомі «Unholy Terror». Та навіть попри всі недоліки, «Helldorado» — це дуже приємний і кльовий альбом, який просто потребує деякого часу та правильного настрою, щоб розкритися.
1. Drive By 00:542. Helldorado 05:06
3. Don't Cry (Just Suck) 04:17
4. Damnation Angels 06:27
5. Dirty Balls 05:20
6. High on the Flames 04:11
7. Cocaine Cowboys 03:58
8. Can't Die Tonight 04:04
9. Saturday Night Cockfight 03:21
10. Hot Rods to Hell (Helldorado Reprise) 04:14
41:52
Комментариев нет:
Отправить комментарий